Степан Дем'янович Ковнір народився в селі Гвоздові (тепер Васильківського району Київської області) у 1695 році.
Місто Васильків і села навколо нього належали тоді Києво-Печерській Лаврі.
Замолоду, з 1720р., він працював як "підданий" (тобто кріпак) Києво-Печерської Лаври на будівництві її численних будинків.
Вагому роль у навчанні С.Ковніра-архітектора відіграла його праця з І.Мічуріним. Майже півстоліття працював Ковнір над будівництвом споруд монастиря.
Його нещадно експлуатували лаврські ченці.
То йому доручали відповідальні самостійні роботи, то примушували працювати каменярем, муляром.
Але безперечним є те, що завдяки таланту самобутнього українського майстра, було завершено спорудження Державного Києво-Печерського заповідника.
Недавно виявлено документи, що розкривають ставлення майстра до праці: "Обучивши себе при строєніях лаврських каменщицькому мастерству проізводіл оноє єліко мог з усердієм", -повідомляв про себе Ковнір.
Головний монастірський храм Києво-Печерської Лаври є Успенський собор, споруджений у 1073-1078рр. над берегом Дніпра.
Собор набув рис українського бароко.
Стіни, апсиди і фронтони на фасадах, бані куполов, вікна й портали було оздоблено ліпним орнаментом.
Цю працю здійснювали майстри С.Ковнір, І.Білинський, Г.Пастухов, у 1723-1729рр.
З давніх часів собор був усипальницею київських князів, литовських, і українських магнатів, вищого духовенства.
Тут були поховані, Єпраксія, сестра Володимира Мономаха(дружина німецького короля Генріха 4), митрополит П.Могила, князь К.Острозький, полководець П.Румянцев-Задунайський та інші. У період тимчасової окупації Києва німецько-фашистськими загарбниками в литопаді 1941 собор було підірвано.
У цей час він знову відбудован.
Виходець з Німеччини, архітектор І.Г.Шедель (1680-1752рр.) прийняв запрошення Києво-Печерської Лаври і приїхав до Києва керувати будівництвом Великої лаврської дзвіниці(1731-1745рр.).
На той час це була найвища споруда в Росії.
У будівництві її брали участь кріпаки майстри лаври, серед яких були С.Ковнір, І.Рубашевський, династія мулярів Шароварів та інші.
На території колишньої Києво-Печерської лаври розміщено понад 80 споруд, з них 37 архітектурних памяток 11-19століття: Успенський собор, Аннозачатіївська, Троїцька надбрамна і Всіхсвятська церкви, дзвіниця Лаврських печер, келії ченців, фортечні споруди та інше.
Серед них також "Ковнірівський корпус", що завершує ансамбль центральної площі, відбудований архітектором С.Ковніром у стилі українського бароко 1744-1745 рр. після пожежі.
Справжнім шедевром барокової архітектури України є Ковнірова дзвіниця на Дальніх печерах (1754-1761 рр.).
Будував її С.Ковнір за проектом архітектора І.Григоровича-Барського.
Вона квадратна в плані, розчленована широким бризом на два яруси. Завершується банею. Зрізані кути дзвіниці прикрашено подвійними колонами й увінчано шпилями.
На Ближніх печерах споруджена у 1759-1763 рр.дзвіниця лаврських печер. Вона має два яруси і баню. Перший ярус оброблено під руст, другий оздоблений оригінальними колонами корінфського ордера.
Нижній ярус дзвіниці з проїзними воротами зодчий трактує як високий п'єдестал, на якому здіймаються головний масив споруди з наріжними пучками колон і стінами, щедро вкритими орнаментом.
Дзвіниця завершується високою фігурною барочною банею з чотирма золотими рогами-обелісками по боках. Висота її дорівнює 40 метрам.
Ця споруда, виконана Ковніром разом з Іваном Горохом, Іваном Шароваром та іншими, є однією з найкращих споруд Києво-Печерської лаври.
В той час Києво-Печерській лаврі Ковнір розширив комлекс "трапезної кухні"(1762р.), збудував палітурну майстерню(1757-1777рр.), іконостас церкви Спаса на Берестові(1760р.).
Кловський палац був збудований у 1756р. за проектом архітекторів І.Г.Шеделя і П.І.Нєєлова. Закінчував будівництво С.Д.Ковнір, який вніс у композицію та оформлення палацу елементи української народної архітектури.
Палац розташований у колишній місцевості Клов (звідси й назва), котра в давнину належала Києво-Печерській лаврі.
Після Кловського палацу у старих Липках почали виростати пишні споруди-особняки генерал-губернатора, командувача округом, підприємців і багатих купців.
Під час громадянської війни палац зазнав руйнувань. У 1930 р.його відбудовано.
Останні відомості про життя архітектора датуються 1786-м роком, тоді йому виповнилося понад 90років.
Помер він у Києві.
У Печерському районі є вулиця, яка названа у 1961 р.на честь Ковніра Степана Демяновича (колишня Запечерна), українського будівничого, кріпака Києво-Печерської лаври.
Л. О. Кудрявцев "20 архітекторів які будували Київ", "АТЗТ Видавничий центр "ДрУк". 2003,
