ПЕЧЕРСЬК


 Лютеранська

Лютеранська


Вулиця Лютеранська (раніше Графська).

Прокладена в 30-х роках 19ст.,
назву одержала від розташованої тут Лютеранської кірхи.
У 1863 р. на прохання жителів, вона перейменована на Анненківську (за прізвищем київського генерал-губернатора М.М.Анненкова).
У березні 1919р. стала вулицею Єнгельса (нині повернуто назву Лютеранська).
На Лютеранській колись знаходилась німецька колонія, кірха (з 1812року-деревяна, з 1857-камяна).
Тут у будинку № 27 (не зберігся) колись мешкав перший історик Киева М.Ф.Берлінський , на розі Лютеранської і Шовковичної вулиць, в будинку графа Ільїнського і в будинках поряд в середині минулого століття були розташовані три гімназичних пансіони: перший-"найблагородніший" для дітей заможних батьків, переважно поляків, так званих "учнів бичевої аристократії" бо їх батьки їздили в екіпажах з "бичами"(укр.батіг), другий-пансіон "дворянський", бо в ньому навчалися діти російських дворян, поміщиків, чиновників ("москалів"); третій-для дітей дрібних дворян-хуторян.


На Лютеранській вулиці знаходилися заклади Київського Благодійного товариства (пансіони, школи, їдальні, притулки, шпиталь, тощо), так звані Сулимівські, або "Сулимівка"-від прізвища власника садиби і будинку Сулими, дружина якого У.С. Ловцова у 1859р. з благодійною метою пожертвовала все свое майно місту.
Своїм виникненням благодійні заклади зобовязані дружині тодішнього київського генерал-губернатора, княгині К.О.Васильчиковій. Відтоді ці заклади перебували під покровительством дружин генерал-губернаторів.
У 1847р. закінчено прокладання від Лютеранської-вулиці Університетської-Круглої для звязку через Бесарабку з університетом св. Володимира.


Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. — Київ: «Кий», 1997. — 374 с.



© Copyright 2013-2015

пишіть нам: txtrrr@gmail.com

UA | RU