У ті далекі часи, в рік 1056-й, народився в Києві Нестор.
Його служіння при Лаврі починається в юнацькому віці, коли послушником прийшов він до преподобного Феодосія.
У монастирі він ніс послух літописця, від чого і був прозваний Нестором Літописцем.
Там же життєописав житіє Феодосія Печерського. Але головна його праця чекала попереду.
Кожному зі шкільної лави відомі слова: «Ось повісті минулих літ, звідки пішла Руська земля, хто в Києві почав первєє княжити і звідки Руська земля стала єсть».
Це рядки з Повісті минулих літ, яка була складена до 1112-1113 років.
Джерелами праці слугували монастирські записи, візантійські хроніки Георгія Амартола та Іоанна Малапі, розповіді бояр, торговців і воїнів, мандрівників.
Все це лягло в основу праці по історії Русі. У ньому пишеться про першу згадку руського народу в 886 році в церковних джерелах. Про хрещення святої рівноапостольної Ольги в Константинополі.
Про створення слов'янської грамоти Кирилом і Мефодієм. Про хрещення Русі.
Часи коли Нестор писав свою велику працю були важкими для слов'янської держави. Князівські міжусобиці, набіги половців-кочівників.
Нестор був свідком погрому Лаври в 1096 році... Помер великий літописець у 1114 році, незабаром після написання своєї головної праці.
На жаль літопис дійшла до нас у перепису іншими ченцями, так як оригінал був втрачений.
