Едуард Брадтман
Основними передумовами для розширення сфери діяльності зодчих України на початку 20ст. став будівельний бум, необхідність зведення нових типів будов: вокзалів, музеїв, театрів. Більшість архітекторів працювали в різних стилях.
Своє яскраве виявлення, такий всеосяжний та всебічний стиль, як модерн, знайшов насамперед і в архітектурній забудові Києва. Зразки цього стилю з'явились на вулицях міста дещо пізніше, ніж у європейських центрах - приблизно з 1904 року. Тому є сенс нагадати про безпосередній вплив Віденської архітектурної школи, що найпомітніше відбилося в характері декоративного оформлення житлових та адміністративних споруд.
Для Києва того періоду одне з найвизначніших місць посідає зодчий Е. Брадтман. Його споруди оригінальні задумом, класичним оформлення, конструктивно-технічним рішенням. Ім'я архітектора повязують, перш за все, з переплануванням колишньої садиби професора Ф.Мерінга та участю в забудові вулиць на цьому місці: Миколаївської, Мерінговської, Нової, Ольгінської.
Едуард Петрович Брадтман (Братман) народився 1856р. в Санкт-Петербурзі. Він закінчив Академію мистецтв. З 1889 по 1915роки займає посаду міського архітектора Києва. З 1912року викладає у Київському художньому училищі.
Однією з перших робіт Є.Братмана спільно з Г.Шлейфером було спорудження у 1897 році по вулиці Миколаївській (нині Городецького), готелю "Континенталь". Наскільки можна судити з фотографії готелю, споруда була витримана у формі ренесансу, з біфоріями, пілястрами, арочними завершеннями вікон. Будинок зруйнований у роки Великої Вітчизняної війни, і при відбудові у 1955-1958рр. майже повністю втратив свої первісні риси. Зараз він стоїть на тій же вулиці, у його стінах міститься консерваторія ім.П.І.Чайковського. Взагалі, у своїх подальших роботах у Києві Е. Братман іде від "ренесансу", через експресивне сприйняття форми до раціоналістичного усвідомленння конструкції будівель, використовуючи елементи готики.
Будинок цирку "Гіппо-Палас" - кінний палац-був збудований Брадтманом у 1899-1903 роках по вулиці Миколаївській, 7, на замовлення підприємця та дресирувальника коней П. Крутикова.
На жаль, про зовнішній вигляд споруди ми можемо одержати уявлення лише за описами й старими фотографіями, оскільки вона була знищена у 1941-1943рр.
Центральний зал з ареною, розрахований на 2500 місць глядачів, був перекритий куполом на металевому каркасі, діаметром більше 33м.
Досконале для свого часу устаткування дозволяло швидко трансформувати арену в концертний зал.
Тут мабуть цікаво порівняти фасад цирку Крутикова з більш простим й конструктивним рішенням одного з корпусів заводу "Арсенал", збудованого з цегли у 1912-1914рр.
Принцип рішення аналогічний вищезгаданому, що викликає думку про можливу участь Є.Брадтмана у проектуванні споруди.
Про такий здогад свідчить архітектурний образ колишнього особняка полтавського купця С. Аршавського, збудованого за проектом Е. Брадтмана по вулиці Лютеранській, 23, у 1905-1907рр.
Тут використано той же мотив з аркою, що завершує центральний ризаліт фасаду, розірваний лінією двох профільованих пілястр й немов затисненою поміж ними жіночою голівкою, набуваючи якогось метафізичного звучання.
Серед киян цей особняк одержав назву "Дім плачущої вдови".
У 1901році Е. Брадтман та Г. Шлейфер споруджуть по вулиці Миколаївській, 9, шикарний прибутковий будинок для підрядчика Л.Гінзбурга.
Суміш історичних стилів ренесансу і бароко в оформленні фасаду створюють враження надмірної вигадливості й недоладності.
З художнім оформленням будинку повязують імя видатного скульптора й кінорежисера І.Кавалеридзе.
Будинок театру домобудівного товариства був споруджений на Миколаївській площі (нині Івана Франка) у 1898р. архітекторами Брадтманом і Шлейфером.
Коли будинок було закінчено, його арендувала група драматичного театру "Соловцов".
В різний час тут працювали Другий театр України, "Березіль", відбувалися гастролі МХАТУ, Малого театру.
У зовнішньому архітектурному вигляді поєднуються класицистичні на ренесансні риси.
Серед окремих споруд Е.Брадтмана, витриманих у формах історичної стилізації, можна назвати прибутковий будинок Міхельсона на вулиці Фундуклеївській (Б.Хмельницького), 10.
Невідома точна дата смерті зодчого, проти є підстави припускати що Є.Брадтман працював ще у 1920-х роках як архітектор. За іншими даними, він помер у Київі після 1918року.